EC Vision: Європейський голосарій

Нижче наведено огляд основних понять супервізії, поширених у сучасній Європі. Цей глосарій містить визна- чення, зазначені в пункті 1 (1.1—1.4).

1. Супервізія як консультаційна професія фокусується на взаємодії між людьми, робочими завданнями й орга- нізаціями.

Супервізія забезпечує достатній простір і час для рефлексії професійного функціонування в комплексних си- туаціях.

Первинною функцією супервізії є розвиток окремих осіб, команд і організацій. Супервізія розширює репертуар професійних дій індивідів та команд відповідно до їхніх ролей в інституційному контексті. Крім того супервізія зосереджується на забезпеченні та підвищенні якості спілкування між працівниками та на методах співпраці в різних робочих контекстах. Супервізія пропонує підтримку в різних процесах рефлексії та прийнят- тя рішень; у складних професійних ситуаціях та конфліктах. Вона заохочує прояснення та опрацювання завдань, функцій і ролей. Вона допомагає у здійсненні змін, пошуку інноваційних розв’язків для нових завдань і заходів профілактики мобінгу та вигорання. Нижче описані відмінності між різними концептами супервізії.

1.1. Супервізія роботи з клієнтами

Супервізія забезпечує простір рефлексії для професіоналів, які працюють з клієнтами у психосоціальних сферах (напр. соціальних працівників, терапевтів) з метою вдосконалити та розвинути їх професійну позицію та продуктивність. Основна увага приділяється клієнтам су- первізантів і тому, як супервізанти працюють зі своїми клієнтами.

Цей підхід часто, але не обов’язково, передбачає, що супервізор є досвідченим практиком у галузі, яку він супервізує.

1.2. Навчальна супервізія для учасників професійних освітніх курсів

Ключовий компонент такого типу супервізії — це розвиток професійних компетенцій в рамках (додаткової піс- лядипломної) освіти. Мета такої супервізії – інтеграція знань, умінь, цінностей і ставлень, надбаних учасниками під час професійної підготовки. Вона обов’язко- во опирається на конкретну навчальну програму того чи іншого організатора освіти. Основна увага приділяється тренінговому навчанню, що дає можливість вдосконалити конкретні методи, навички або підходи щодо очікуваних результатів розвитку компетенцій фахівців з конкретного методу або підходу. Тому супервізор повинен бути досвідченим практиком саме цього методу або підходу.

1.3. Супервізія як розвиток професійного функціонування

Супервізія зосереджується на вдосконаленні окремих осіб, команд і організацій у всіх робочих сферах. Основ- ні цілі — підвищення якості, ефективності та продуктивності роботи у професійних контекстах. У цьому розумінні супервізія може бути корисною для будь-яких професій і робочих сфер. У цьому підході супервізор є експертом у консультуванні з питань взаємодії між людьми, робочими завданнями й організаціями, але не є практиком у тій чи іншій професійній галузі.

1.4. Супервізія організацій

Цей підхід сприяє ефективному функціонуванню організації. Його застосовують на регулярних зустрічах ке- рівництва, підлеглих та членів професійних команд, які проходять процес супервізії. У такому випадку акцент робиться на рефлексії взаємозв’язків між коман- дою і організацією в цілому. Цей підхід прояснює розстановку сил та інституційне і суб’єктивне розуміння ролей та завдань. Таким чином супервізія організацій сприяє вдо- сконаленню організаційної культури.

2. Супервізія як управлінська функція

Така супервізія здійснюється в організації на оперативному рівні. Вона передбачає управління та контроль окремих і обговорених завдань. Відтак супервізор є частиною організаційної ієрархії.Таке розуміння супервізії бере свій початок від англосаксонських країн і використовується зазвичай глобалізованимикомпаніями.

Численні визначення коучингу, що використовуються зараз у Європі, можна звести до п’яти концептів, описаних нижче.Концепти 4 і 5 виходять за рамки нашого підходу, в якому основна увага приділяється питанням консультування щодо взаємодії між людьми, роботою й організацією.

1. Коучинг — це форма професійного консультування, яка заохочує клієнтів максимально розкрити свій особистий і професійний потенціал. Мета коучингу – ініціювати процес змін. Цілі та розв’язки проявляються впродовж цього процесу. Коуч та клієнт працюють разом і перебувають у партнерських відносинах, де клієнт — експерт у своїй робочій галузі, а коуч — експерт у галузі професійного консультування.

2. Коучинг орієнтований в першу чергу на керівників, які працюють над чітко окресленими цілями, використовуючи конкретну методологію та підхід. Характерними ознаками такої підтримки є обмежена кількість консультацій на конкретні теми, а також навчання певним навичкам під час міні-тренінгів. Такий підхід переважає у німецькомовних країнах.

3. Коучинг — це форма професійного супроводу, орієнтованого на професійне й особисте зростання клієнтів. Це структурований і цілеспрямований процес, під час якого коуч заохочує ефективну поведінку клієнтів. У більшості випадків коуч використовує серед іншого директивні підходи для підтримки клієнтів у досягненні їхніх цілей.

Ці три визначення коучингу стосуються окремих осіб, груп, команд та організацій.

4. Коучинг — це одна з багатьох компетенцій, набутих професіоналами (наприклад, менеджерами, вчителями чи соціальними працівниками).

5. Коучинг — це синонім тренінгучи наставництва в найрізноманітніших галузях (як-от в охороні здоров’я, професійному коучингу тощо).

Зацікавлені сторони — це особи й організації, залучені в процес супервізії чи коучингу та відповідальні за нього.

1. Організатори освіти (Training Provider)

Супервізія/Коучинг: Організація, яка пропонує та проводить навчальні програми із супервізії та коучингу.

2. Клієнти

Супервізія: Клієнти супервізантів є сторонами процесу супервізії, хоча фізично в процесі вони не присутні. Споріднена концепція – система клієнта.

Коучинг: У коучинговій літературі слово «клієнт» є синонімом слова «коучí» (coachee).

3. Національні організації (спілки)

Супервізія

Об’єднання професійних супервізорів та коучів (в деяких країнах також і організаторів освіти), яке діє у рамках національного законодавства та стандартів і етики ANSE.

Коучинг

Об’єднання професійних коучів і організаторів навчання, яке діє в рамках національного законодавства та професійних стандартів та етики, встановлених міжнародними асоціаціями (наприклад, EMCC й ICF) або прийняті даним об’єднанням.

4. Супервізанти/Клієнти

Супервізія

Користувачі супервізії. Супервізанти беруть на себе відповідальність за:

• власну діяльність та співпрацю;

• власний процес розвитку та навчання;

• застосування нових знань у власній професійній ситуації.

Коучинг

Користувачі коучингу. Клієнти відповідають за власний процес розвитку. Вони повинні бути відкритими, вкладати у процес власні переживання, думки та почуття; бути пунктуальними та не пропускати зустрічі. Клієнти відповідають за визначення цілей, над якими вони хочуть працювати, а також за прогрес згідно поставлених ними цілей.

5. Супервізор/Коуч Супервізор — це:

• кваліфікований фахівець, який виконав затверджену навчальну програму, що відповідає стандартам ANSE та національним вимогам;

• дипломований консультант з більш ніж трирічним досвідом роботи;

• відповідальний за створення сприятливого простору для рефлексії, який заохочує клієнтів у досягненні їхніх цілей.

Коуч — це кваліфікований фахівець, який супроводжує клієнта, групу або команду під час процесу досягнення обумовленої контрактом цілі. У широкому сенсі кожен може назвати себе коучем. Міжнародні професійні асоціації, як-от ICF та EMCC, розробили професійні стандарти, що базуються на освіті, досвіді, евалюації (оцінці) ефективності та на рівні надання послуг чи на постійному підвищенні кваліфікації. Акцент робиться на продуктивності та результативності, а не на кількості навчальних годин.

6. Контрагент

Супервізія/Коучинг

Це відповідальна особа в організації, яка замовляє, фінансує й оцінює супервізію та коучинг. Він/вона бере участь у виборі супервізора та в процесі укладення контракту.До повноважень такого партнера може входити право вето з можливістю прямого особистого відбору. У більшості випадків у державних органів та організацій є власні внутрішні правила супервізії та списки рекомендованих/уповноважених супервізорів та коучів

Основними якостями є фундаментальні характеристики професійної діяльності в сфері супервізії та коучингу. Супервізор/коуч має чітко та ясно розуміти описані нижче основні якості.

1. Толерантність до неоднозначності (Ambiguity)

Супервізія/Коучинг

Під час обговорення та рефлексії конфліктів проявляються суперечливі точки зору. Внаслідок цього можуть мінятися бачення та цілі. Толерантність до неоднозначності передбачає вміння витримувати напругу, а також досліджувати різні почуття, що виникають в процесі консультування. Неоднозначність (також — комплексність, амбівалентність) є невід’ємною частиною людського буття й охоплює почуття, припущення й ставлення до чогось або до когось. Неоднозначність часто призводить до занепокоєння, тривоги чи спантеличення однієї людини або всієї групи.

2. Усвідомлення різноманіття

Супервізія/Коучинг

Знання та врахування того, як цінності, стилі комунікації та припущення впливають на людську діяльність як таку. Усвідомлення власних упереджень у ролі супервізора/коуча дозволяє підтримувати супервізантів/клієнтів у дослідженні їхніх власних стереотипів.Ця якість передбачає визнання, аналіз та керування процесами розподілу влади та ресурсів таким чином, щоб покращити здатність супервізантів/клієнтів до розвитку професійної гнучкості.

3. Емпатія

Супервізія/Коучинг

Емпатія — це здатність розпізнавати емоційний стан супервізантів/клієнтів та відрізняти його від власної емоційної реакції.Емпатія передбачає усвідомлення переносу, контрпереносу та власних упереджень.

4. Орієнтування на досвід

Обговорювати якусь подію чи поведінку таким чином, щоб це допомагало супервізанту/клієнту поєднати свій досвід тут і тепер з досвідом на роботі: як вони поводяться з поглядами інших, як формулюють свої думки чи як приймають ті чи інші рішення.

5. Етика та цінності

Супервізія/Коучинг

Маючи справу з владою, довірою та відповідальністю, супервізори та коучі підтримують свою особисту й професійну цілісність, позиціонуючи себе автономно щодо систем клієнтів та колег. Супервізори та коучі зобов’язані дотримуватися конфіденційності, ретельно укладати контракти й уникати конфлікту інтересів.

Відповідальність є частиною професіоналізму супервізорів такоучів. Вони дбають про вдосконалення власних навичок, довіру до своєї професійної спільноти та підтримку навчального процесу супервізантів і клієнтів. Більшість професійних спілок супервізії та коучингу розробили власні етичні кодекси, які відображають рівень їх професіоналізму.

6. Керування/лідерство і менеджмент

Супервізія/ Коучинг

Інтеграція організаційних викликів у процес, особливо тих питань, які виникають найчастіше, як-от авторитету, підпорядкування та конкуренції.

7. Функція та роль

Супервізія/Коучинг

У груподинамічному підході функція означає формальну діяльність, узгоджену її учасниками в соціальній системі. Учасники зобов’язані виконувати цю діяльність у межах певних рамок. Їх також зобов’язує контракт про спільну роботу. У цьому випадку роль означає поведінку й очікування щодо поведінки в соціальних системах між щонайменше двома особами.

В інших підходах терміни «функція» та «роль» використовуються більш-менш синонімічно. Проте супервізія та коучинг враховують як формальну, так і неформальну діяльність і точки зору супервізантів/клієнтів.

8. Інтеграція теорії та практики

Супервізія

Дослідження імпліцитних та експліцитних ідей супервізантів. Їхні повідомлення, пов’язані зі змістом, емоціями та жестами, аналізуються й уточнюються за допомогою концепцій і теорій супервізора. Цей підхід відкриваєнову перспективу бачення ситуації та припущень щодо неї. Він допомагає глибшому розумінню теорії та можливостей її застосування.

Коучинг

Розвивання все більш усвідомлюваної компетенції клієнта в процесі коучингу. Це може відбуватися на індивідуальному, груповому, організаційному рівні або на рівні спільноти. Клієнти застосовують набуті знання в різних контекстах і за різних обставин. Нова поведінка стає частиною особистості людини.

9. Інтерактивний процес

Супервізія/Коучинг

Інтерактивний процес «стається» під час супервізії/коучингу між супервізантами/клієнтами та супервізором/коучем. Під час цього процесу вони разом формують свої робочі відносини та реагують на вербалізований і невербалізований зміст бесіди між супервізором/коучем і супервізантами/ клієнтами.

10. Комунікація

Супервізія/Коучинг

До комунікації належить будь-який акт обміну вербальними і/або невербальними сигналами. Комунікація (як основна якість) означає свідомий тавідрефлексований підхід до цього безперервного обміну.

11. Контрактування

Супервізія

Ідентифікація очікувань учасників та їхфіксація у контракті, тобто у формі, яка дає змогу їх перевірити. Базова методична рамка кожного процесу супервізії.В контрактуванні можуть брати участь дві сторони, якщо запит на супервізію робить окрема особа, або три: організація супервізанта, супервізанти і супервізор, якщо супервізія виконується в контексті та на вимогу організації.

Коучинг

Ідентифікація очікувань учасників та їх прив’язка до контрактного, відтак контрольованого способу роботи в коучингу.У контрактуванніможуть брати участь дві сторони, якщо запит робить окрема особа, або три: організація клієнта, клієнти і коуч, якщо коучинг виконується в контексті та на вимогу організації. Коучинг завжди має визначені тривалість і мету, а його результати є вимірювані.

12. Усвідомлення контексту

Супервізія/Коучинг

Рефлексія впливу та наслідків ширших соціальних взаємодій супервізантів/клієнтів.

13. Навчальний процес

Супервізія/Коучинг

Процес, у якому знання, навички та компетенції набуваються за допомогою певного відрефлексованого досвіду.

Характеристики та цілі, пов’язані з такими формами навчання:

• Емпіричне навчання. Навчання з власного досвіду. Відправною точкою є практичний досвід особи, пов’язаний з наслідками певної поведінки.

• Рефлексійне навчання. Відіграє важливу роль у циклі емпіричного навчання. Рефлексія в навчанні означає активну наполегливість і ретельний розгляд будь-якого припущення чи знання, зважаючи на факти, що їх підтверджують і призводять до нових висновків.

• Інтегроване навчання. Процес навчання, який забезпечує інтеграцію професійних, особистих і методологічних знань та умінь.

• Індивідуалізоване навчання. Процес, у якому супервізори володіють унікальним поєднанням знаннями, переконаннями, здібностями та стилями навчання.

• Діалогічне навчання. Центральним дидактичним методом навчання під час супервізії є діалог: супервізор/коуч і супервізанти/клієнти підтримують і покращують свої стосунки та комунікацію.Супервізор/коуч приєднується до супервізантів/клієнтів, слухаючи, перевіряючи, що було почуто, і даючи цільовий зворотній зв’язок.

• Навчання подвійної петлі (Doublelooplearning). Рефлексія досвіду дає змогу супервізантам/клієнтам модифікувати цілі з урахуванням набутого досвіду. Цей підхід дає змогу перенаправити зусилля, спрямовані на вирішення проблеми, на переосмислення самої цілі.

• Навчання за моделлю. Супервізанти/клієнти отримують досвід підходу супервізора/коуча й частково інтегрують його у власну поведінку.

14. Організація

Супервізія/Коучинг

Урахування не лише діадних відносин між супервізором/коучем і супервізантами/клієнтами, а й організації як набору значень та їх взаємоузгоджень, що впливають на формулювання цілей, процесів та дій у цій організації. Також потрібно враховувати кінцевих користувачів, які є остаточними реципієнтами професійної діяльності супервізантів/клієнтів. Важливо чітко усвідомлювати, на якому розумінні та на підставі якої теорії організації базуються мислення й рефлексія супервізорів/коучів і супервізантів/клієнтів.

15. Паралельний процес/Феномен віддзеркалення

Супервізія/Коучинг

Паралельні процеси (також «феномени віддзеркалення») — це форми поведінки, проблеми, складні ситуації, почуття і труднощі, що виникають синхронно в двох окремих відносинах: між супервізантом і його клієнтом та між супервізором і супервізантом. Паралельні процеси несвідомі, їх не можна розпізнати або зрозуміти заздалегідь. Те, що відбулося між клієнтом і супервізантом або ж всередині команди потім можна перенести на фактичний сеанс супервізії між супервізантом/клієнтом і супервізором/коучем.

16. Виконання (Performance)

Супервізія : Розвиток нового творчого середовища, яке збагатить і скерує роботу супервізантів.

Коучинг: Підвищення ефективності клієнтів як на особистому, так і на професійному рівні.

17. Професійне дослідження (Exploration)

Супервізія/Коучинг

Підвищення рівня професіоналізму супервізантів/клієнтів шляхом обговорення того чи іншого досвіду і тих чи інших питань (наприклад, переконань, ставлень, способів поведінки, цілей і бачень). Щоб розпізнати професійну ситуацію, необхідний безпечний простір для особистого вивчення ситуації з урахуванням перешкод, труднощів, успіхів та дилем.

18. Розвиток якості

Супервізія/Коучинг: Безперервний і цілеспрямований процес підвищення рівня власних професійних навичок та здібностей. Передбачає особистий та професійний розвиток і різнопланові внески у професійну спільноту.

19. Рефлексія

Супервізія/Коучинг

Спостереження та висловлювання/артикуляція власних досвідів, почуттів, думок і переконань. Таким чином уже наявні установки пов’язуються і з їх витоками в минулому та з майбутніми установками, яких прагнуть набути супервізанти/клієнти. Для рефлексії необхідна певна базова позиція, спрямована на соціальні моделі, які люди спільно творять під час комунікації. Певні техніки допомагають супервізантам/клієнтам усвідомлювати власний вплив у різних ситуаціях. Можна рефлектувати зміст, процес і спосіб рефлексії (мéтарефлексія).

Окрім мéтакогнітивної складової (роздуми про власні процеси мислення) до рефлексії входить емоційна складова: осмислення особистих емоційних станів і поведінкової складової; аналіз поведінки, рішень і наслідків власних дій у певному контексті. Це дозволяє зробити власні висновки про зміни, необхідні для досягнення бажаних результатів у майбутньому. Отже рефлексія не обов’язково призводить до швидких розв’язань проблем. Вона вимагає здатності витримувати напругу, замість того, щоб намагатися усунути її негайно.

20. Орієнтація на ресурси

Супервізія: Зосередження уваги на ресурсах, знаннях, навичках і компетенціях супервізанта, а також на підтримці супервізантів шляхом їхнього максимально ефективного залучення.

Коучинг: Припущення, що окремі особи або команди здатні генерувати власні розв’язання проблем разом із коучем, який застосовує сприятливі підходи та рамки, націлені на «відкриття». Процес базується на сильних сторонах і компетенціях індивіда; він зосереджується на розв’язанні проблеми, яке знаходить клієнт, і на його/її прихованих сильних сторонах.

21. Власні відповідальність і зобов’язання

Супервізія : Мотивація та здатність людини, групи або команди йти до своїх цілей і використовувати підтримку супервізора, щоб їх досягнути. До того ж супервізанти несуть відповідальність за перенесення результатів супервізії в повсякденну практику.

Коучинг : Мотивація клієнтів у досягненні їхніх цілей має вирішальне значення для коучингу. Упродовж усього процесу коуч зосереджується на підтримці зв’язку між клієнтами та їхніми цілями, а також на діях задля їхнього досягнення.

22. Зміни

Супервізія: Зосередження уваги на можливих чи доцільних змінах стосовно супервізанта/команди/організації в рамках процесу супервізії. Такі зміни можуть стосуватися точок зору/перспективи бачення, а також установок чи поведінки.

Коучинг : Зосередження на зміні одного або всіх трьох рівнів.

Рівень 1: більш комплексне розуміння проблемної ситуації.

Рівень 2: краще розуміння особистої відповідальності та свободи дій в процесі розв’язання проблеми.

Рівень 3: пошук розв’язання проблеми на індивідуальному або системному рівні. Він спрямований на розвиток особистості базований на самоусвідомленні та самооцінці) й системи, частиною якої є особа. Мета коучингу — досягти змін.

23. Взаємодія

Супервізія/Коучинг

Урахування та рефлексія контексту супервізантів/клієнтів стосовно ролі супервізора/коуча незалежно від його/її дії або бездіяльності у процесі консультування клієнта або в будь-якій іншій ситуації. Також необхідно враховувати вплив того, хто спостерігає, описує, рефлектує чи аналізує взаємодію на досліджувану ситуацію — всі та все пов’язане між собою.

24. Орієнтація на цілі та потреби

Супервізія

Це подвійна функція супервізії, пов’язана як з цілями, обумовленими в контракті, так і з потребами супервізантів.Вимагає створення творчого простору, в межах якого супервізор і супервізанти узгоджують те, як супервізанти досягатимуть своїх цілей і як вони задовольнять власні потреби розвитку.Цілі та потреби супервізантів/груп/ організацій обумовлені в контракті, є прозорими та знаходяться в фокусі уваги супервізора.

Коучинг

Основна увага приділяється створенню ефективних стратегій для досягнення конкретних цілей у роботі або особистому житті клієнта.Акцент у коучингових відносинах робиться на конкретних діях, відповідальності та подальшій реалізації.Почуття та потреби відіграють важливу роль у кожному процесі навчання та прийняття рішень.

Різні види супервізії та коучингу вказують на різні причини для супервізії та/або коучингу в рамках організації. На відміну від сетингів види співвідносяться з окресленими цілями супервізії та коучингу.

1. Навчальна супервізія / Навчальний коучинг

Супервізія: Навчання професійної діяльності в рамках освітніх програм, що передбачає контроль за виконанням конкретних професійних стандартів. Пов’язані терміни:

• Навчальна супервізія — супервізія, мета якої полягає в тому, щоб оволодіти конкретними методами, навичками або підходами для досягнення очікуваного результату — професійного становлення.Навчальна супервізія супроводжує кандидатів під час їхнього навчання. Синонім: супервізія в освіті.

• Учбова супервізія — супервізія, що здійснюється кандидатом, який виконує функції супервізора під час свого навчання. Обов’язково супроводжується навчальною супервізією.

Коучинг

Коучинг в рамках освітньої /навчальної програми з коучингу або управління/лідерства/керування та менеджменту на рівні університету чи післядипломної освіти. Поруч із наставницьким супроводом (mentoring or tutoring) існують чіткі формати коучингу для учасників програм, метою яких є допомогти їм інтегрувати теорію та практику на професійному рівні.

2. Бізнес-коучинг

Коучинг у контексті організації. Коуч не обов’язково має бути членом організації. Питання для коучингу виникають з контексту роботи.

3. Коучинг під супервізією/Коучинг коучингу

Супервізія: Контроль якості для коуча, оцінка компетентності та підтримка професійного розвитку.Функції: нормування, формування та підтримки.

Коучинг: Використовується досвідченими коучами після навчальної програми для контролю якості та для власного професійного розвитку.

4. Внутрішні/зовнішні супервізія/коучинг

Внутрішня супервізія: Супервізія в межах організації/здійснена членом організації.

Зовнішня супервізія: Супервізія здійснена незалежним супервізором, який не несе відповідальності за роботу супервізантів і не виконує функції контролю за роботою супервізантів.

Внутрішній коучинг: Коучинг в межах організації/здійснений членом організації.

Зовнішній коучинг: Коучинг, здійснений незалежним коучем, який не несе відповідальності за роботу клієнтів і не виконує функції контролю за роботою клієнтів.

5. Супервізія випадків

Супервізія: Супервізанти виносять на розгляд свою професійну взаємодію з клієнтами як опорний матеріал для процесу супервізії.

Існує два різні бачення супервізії випадків:

1. Супервізор є експертом у робочій сфері супервізантів, оскільки спостереження фокусується на тому, як застосовувати професійні компетенції, які деколи також називають консультаціями.

2. Супервізор є експертом у керуванні процесом і таким чином відкриває для супервізантів нові перспективи для конкретних випадків із практики.

6. Групова супервізія/Груповий коучинг

Супервізія/Коучинг

Супервізія/коучинг з учасниками, у яких немає формального професійного або організаційного контакту між собою.

Професії та професійні сфери учасників не обов’язково повинні бути схожими.

Існує два основні підходи до групової супервізії:

у 1-му групи невеликі (максимальна кількість учасників супервізованої групи — 4-6 осіб), щоб у кожного учасника групи була можливість пропрацювати власні теми;

2-й підхід працює з груповим процесом і ресурсами групи, що уможливлює роботу з більшими групами.

7. Інтервізія/Peer Coaching

Супервізія

Використовується для позначення певної форми супервізії, що проводиться серед колег. У неї немає постійного супервізора, оскільки члени групи по черзі беруть на себе роль супервізора і таким чином забезпечують супервізію одне для одного. Усі члени групи несуть однакову відповідальність за процес супервізії.

Синоніми: ‘пір- супервізія’, колегіальний коучинг.

Коучинг

Використовується для позначення певної форми коучингу, що проводиться серед колег. У нього немає постійного коуча, оскільки члени групи по черзі беруть на себе роль коуча й таким чином забезпечують коучинг одне одного. Усі члени групи несуть відповідальність за процес коучингу. Синоніми: «інтервізія», «колегіальний коучинг».

8. Кар’єрний коучинг

Цей вид коучингу підтримує клієнтів у досягненні кар’єрних і професійних цілей. У центрі уваги — зміни в кар’єрі, зайнятості, пошуку роботи та інших пов’язаних з кар’єрою темах, що, як правило, базуються на екзистенційних питаннях. Клієнти прагнуть здобути впевненість у кар’єрі, набути знань, отримати заохочення та натхнення.

9. Клінічна супервізія

Термін «клінічна супервізія» використовують в англомовній літературі, посилаючись на супервізію, пов’язану з лікуванням/терапією/роботою з клієнтами як у медичній, так і в соціальній сфері.

10. Мéтасупервізія

Супервізія, за допомогою якої супервізор розвиває свої навички та отримує простір для рефлексії над своєю роботою супервізора.

Синонім: супервізія супервізії.

11. Супервізія/Коучинг керівництва/лідерства

Супервізія

• Супервізія особливих завдань, яких вимагає лідерська функція/роль у державних і неприбуткових секторах. Основна увага фокусується на установках і ефективності/дієвості керування/лідерства. Супервізору бажано мати особистий досвід в організаціях та управлінні.

• В іншому підході, що застосовується у громадському, некомерційному та комерційному секторах, використовується термін «коучинг», який є більш поширеним.

• В інших підходах керівники/лідери становлять спеціальну цільову групу; з ними можна проводити супервізію як індивідуально, так і в груповому форматі.

• Різні підходи можуть накладатися в залежності від потреб супервізантів, а також національних або методологічних особливостей супервізії. У будь-якому випадку в керівника/лідера та у супервізора повинні бути ретельно відрефлексовані відношення до влади та авторитету, а також поводження з ними.

Коучинг

Коучинг керівників/лідерів має три визначення:

• коучинг на тему керування/лідерства;

• коучинг фахівців з управлінськими завданнями в рамках організаційної ієрархії;

• коучинг вищих щаблів керівництва або членів ради директорів. Також називається «топ-коучинг» або «коучингом виконавчих директорів» (top-couching, executive-couching).

12. Супервізія організації/коучинг організації

Супервізія

Сприяє ефективному функціонуванню організації. Здійснюється під час регулярних і контрольованих контактів між керівниками та підлеглими й членами професійних команд. Акцент робиться на відображенні взаємозв’язку між командою та організацією загалом, проясненні позицій влади, а також на інституційному та суб’єктивному розумінні ролей і завдань. Такий підхід супервізії сприяє організаційній культурі. Споріднені поняття:

• Консультування організації — це загальний термін для позначення всіх типів професійного супроводу управлінських інтервенцій, спрямованих на організації або їхні частини з метою впровадження змін, сталого розвитку чи їхньої стабілізації. На відміну від супервізії та коучингу, тут головна увага більше зосереджена на організації, її структурі та комунікації, менше — на окремих індивідах.

• Розвиток організації — це особлива форма консультування організації, яка залучає у процес розвитку зацікавлені сторони та працівників.

Коучинг : Інтегральний підхід до коучингу спрямований на зміну, пов’язану з організацією як комплексною системою. Цей підхід розробили нещодавно.

Характеристики: * метод розвитку організації, що керується потребами конкретного робочого середовища (“On-the-Job”);

 коуч відіграє супровідну роль, фокусує роботу на системі клієнта;

 це інтерактивний підхід, орієнтований на дії.

В індивідуальному та командному коучингу основна увага зосереджена на організації як домінантній системі, у межах якої діють клієнти.

13. Супервізія команд/коучинг команд

Супервізія команд

Команда – це група людей, яких пов’язує спільна мета. Серед іншого командний підхід застосовується для виконання комплексних завдань, які складаються з великої кількості взаємозалежних завдань. Під час супервізії основна увага зосереджена на командних відносинах, бар’єрах комунікації, командних ролях, відносинах влади та конкуренції, атмосфері в команді тощо. В англосаксонському чи нідерландському підході переважно використовують термін «консультування організації».

Коучинг команд

Команда – група людей, яких пов’язує спільна мета. Серед іншого командний підхід застосовується для виконання комплексних завдань, які складаються з великої кількості взаємозалежних завдань. Загальною метою є покращити функціонування та продуктивність команди. Тристоронні аквізи (залучення нових клієнтів) та контрактиз клієнтами мають особливе значення.

Конкретні техніки, що полегшують процес взаємодії супервізантів/клієнтів з особами, їх роботою та організацією з метою його покращення.

1. Формування стійких робочих відносин

Супервізія / Коучинг

Щоб зміцнити робочі стосунки, супервізор/коуч цілеспрямовано використовує в процесі контракт, емпатію, рефлексію, зворотний зв’язок тощо. Стабільні робочі стосунки є необхідним підґрунтям для успішного процесу супервізії чи коучингу.

2. Контрактування

Супервізія / Коучинг Прийняття рішень перед початком процесу супервізії/коучингу. Контракт узгоджується між причетними учасниками (супервізором/коучем, супервізантом/клієнтом і організацією). Рішення приймаються відповідно до різних ролей, обов’язків і очікувань учасників, а також згідно з фінансовими умовами, правилами конфіденційності, відповідними організаційними аспектами, оцінюванням та результатами. Контракт встановлює чітку робочу угоду як рамку для супервізійних/коучингових відносин і є основою для забезпечення якості.

3. Діалог

Супервізія/Коучинг

Наративна концепція рефлексії, у якій мова відіграє центральну роль. Це розмова між двома рівними учасниками — супервізором/коучем і супервізантами/клієнтами, які взаємно поважають те, як кожен із них переживає реальність. Необхідною умовою досягнення автентичності діалогу є щира цікавість і прагнення до взаєморозуміння.

Питання супервізорів/коучів підтримують супервізантів/клієнтів у пошуку власних відповідей. Вони стимулюють супервізантів/клієнтів зрозуміти ситуацію, у якій вони опинилися. Питання заохочують взяти на себе відповідальність та почати розв’язувати проблему.Різні творчі методи можуть полегшити діалог.

4. Евалюація процесу

Супервізія / Коучинг

Евалюація як систематичний методологічний засіб є невід’ємною й інтегрованою частиною процесу супервізії та коучингу, присутня на кожному етапі розвитку відносин і використовує попередньо узгоджені критерії. Основна увага зосереджена на процесі, розвитку та на очікуваних і досягнутих результатах.

5. Розширення теоретичних знань

Супервізія / Коучинг

Завдяки об’єднанню теоретичних концептів як супервізантів/клієнтів, так і супервізора/коуча їхні теоретичні знання розширюються. Вони повинні бути пов’язані з конкретною ситуацією супервізантів/клієнтів. Це допомагає їм діяти цілеспрямованіше.

6. Зворотний зв’язок

Супервізія / Коучинг

Зворотний зв’язок — це інформація, надана іншій людині про особисте враження про її поведінку. Передбачає надання відповідей на такі запитання: «Що я бачу?», «Що я відчуваю?», «Як це впливає на мене?».Найважливіша цінність — це можливість наблизити одне до одного наміри та наслідки поведінки. Зворотній зв’язок стимулює та водночас ставить під сумнів мислення та поведінку отримувача. У групових сетингах зворотний зв’язок сприяє індивідуальному та взаємну навчанню і сприяє процесу співпраці.

7. Фокусування на проблемах

Супервізія

Поділ проблеми на підпроблеми, щоб зробити їх більш конкретними та видимими. Застосовується, коли поточна проблема виявляється хаотичною і тому викликає тривогу. Головною функцією цього методу є допомогти супервізантам на крок відступити від проблеми та розглянути її під іншим кутом зору.

Коучинг

Коли виникають серйозні проблеми та зростає занепокоєння, коуч усвідомлює, що незабаром можуть виникнути почуття тривоги й відсутності безпеки, викликані розумінням того, що необхідно діяти або вносити зміни. Вирішальним фактором є перехід від слів і розуміння до нових і незнайомих дій.

8. Вимірювання результатів

Супервізія : Див. визначення терміну «Евалюація».

Коучинг

Зовнішні показники виконання і внутрішні показники успіху з самого початку є складовими процесу коучингу. Вони допомагають реєструвати зміни та підвищувати рівень довіри.

9. Мéтакомунікація

Супервізія / Коучинг

Комунікація про різні аспекти комунікації: вміст, стосунок, апеляцію, вираження, саморозкриття як у вербальній, так і в невербальній формі.

Синоніми: спілкування другого порядку, комунікація другого порядку.

10. Мéтарефлексія

Супервізія

Рефлексія про результат та процес рефлексії (рефлексія подвійної петлі), спрямована на поглиблене розуміння професійних відносин клієнта, тобто на професійну рефлексію клієнта про себе, клієнтів та їхні стосунки.

Коучинг

Рефлексія про процес рефлексії, стосунки та результат — це важлива компетенція для коучів. Як методологічний інструмент мéтарефлексія в коучингу застосовується нерегулярно та непрямо. Комунікація про різні аспекти комунікації: вміст, стосунок, апеляцію, вираження, саморозкриття як у вербальній, так і в невербальній формі. Синоніми: спілкування другого порядку, комунікація другого порядку.

11. Модерація процесу

Супервізія / Коучинг: Цілеспрямоване використання різних методів для структурування процесу та досягнення поставлених цілей.

12. Рефлексія

Супервізія/Коучинг

Рефлексія — це базовий метод навчання та розвитку в супервізії. Рефлексія власних думок, потреб і почуттів може сприяти зміцненню супервізійних відносин. Щоб стимулювати рефлексію та самоаналіз, застосовують конкретні інструменти. Див. також розділ «Основні якості», термін «рефлексія».

13. Застосування емпатії

Супервізія

Застосування емпатії — це спосіб розпізнати емоційний стан супервізанта й відокремити його від власної емоційної відповіді супервізора на «те, що надходить від супервізантів». Після усвідомлення (контр)перенесення та власних упереджень, наступний крок — дати зворотний зв’язок супервізантам, які використають його як внесок у їхній процес розвитку.

Коучинг

Емпатія — розпізнавання емоційного стану клієнтів зсередини. Він спрямований на те, щоб побачити світ клієнтів з їхньої точки зору.

14. Груповий процес

Супервізія/ Коучинг

Ступінь застосування групового процесу в супервізії/коучингу залежить від теоретичного підходу супервізора/коуча. Супервізійні/коучингові групи важливі для процесів навчання та самоусвідомлення супервізантів через груповий зворотній зв’язок як на рівні змістів, так і на рівні відносин. Супервізор може застосовувати метод групового процесу для виявлення та підкреслення «паралельного процесу», коли супервізійні відносини «тут і тепер» віддзеркалюють взаємозв’язок між супервізантами та їхніми клієнтами.

15. Використання гіпотез

Супервізія / Коучинг

Оскільки ми можемо спілкуватися лише шляхом обміну припущеннями, це є основною проблемою рефлексії. Ділячись поглядами/гіпотезами щодо певних відносин або питань, особи можуть спільно створювати моделі розуміння, до яких зазвичай входять нові точки зору. Супервізор/коуч також може застосувати гіпотезу як певну ідею про потреби групи чи супервізанта/клієнта, яка сформує подальші інтервенції супервізора/коуча. У цьому випадку супервізор/коуч не обов’язково ділиться гіпотезою з членами групи.

Поняття результатів використовується,щоб описати вплив супервізії/коучингу на супервізантів /клієнтів.

1. Покращення професійної продуктивності

Супервізія

Передбачає зміну мислення та практики супервізантів, що впливає на професіоналізм супервізантів, а іноді й на їхнє особисте оточення. Результатом супервізії повинно стати нове творче середовище, яке збагачуватиме та скеровуватиме роботу супервізантів. Може з’явитися усвідомлення нових потреб.

Коучинг

Передбачає успішну участь клієнтів у новій діяльності або поведінці. Впливає на професійне, а іноді навіть на особисте оточення клієнтів. Може з’явитися усвідомлення нових потреб і пропозицій щодо змін.

2. Прояснення ролей і функцій в організаціях

Супервізія

Прояснення офіційних дій (функцій), узгоджених і обговорених на організаційному рівні. Прояснення ролей у сенсі поведінкових моделей в соціальних системах між особами.

Коучинг

Клієнти усвідомлюють свою роль, внесок і обмеження в межах організації і за необхідності спробують змінити/розвинути поведінку та/або позицію чи посаду.

3. Ефективне поводження з конфліктами та суперечностями

Супервізія/ Коучинг

Рефлектуючи й обговорюючи конфлікти та суперечності з різних точок зору та експериментуючи з новою поведінкою, супервізанти/клієнти розробляють більш ефективні стратегії їхнього подолання.

4. Навчання

Супервізія

У процесі супервізії навчання є результатом самоорганізованого процесу, упродовж якого супервізанти створюють власний простір для рефлексії, щоб:

• глибше зрозуміти комплексність актуальної ситуації;

• зрозуміти організаційні питання та включити їх у свої особисті цілі;

• підвищувати рівень компетентності у підготовці рішень на основі саморефлексії.

Коучинг: Навчання – це постійний динамічний процес зіткнення з різними ситуаціями та поводження з ними.

5. Нові інсайти

Супервізія: Супервізія веде супервізантів до нових підходів в осмисленні робочих ситуацій, власних можливостей, опцій/варіантів вибору та обов’язків. Це спонукає супервізантів до пошуків іншого розуміння професійних відносин, процесів і поведінки відповідно до цього розуміння.

Коучинг: Коуч заохочує зміни в мисленні, що відкривають нові перспективи. Поява нових інсайтів – це важливий результаткоучингу. Розрізняють інсайт зовнішніх умов і контексту, інсайт щодо інших осіб, а також стосовно себе.

6. Користь для організації

Супервізія / Коучинг

На організаційному рівні супервізія/коучинг веде до підвищення професійної продуктивності в межах організації через:

• прояснення функцій і ролей:

• ефективне поводження з напруженнями та протиріччями;

• запобігання та зниження стресу та вигорання;

• здобуття нових інсайтів;

• підтримку процесів професіоналізації для всіх членів організації на всіх рівнях ієрархії.

Відтак супервізія/коучинг підтримує вищу професійну продуктивність організації та є інтегрованою частиною управління якістю та управління змінами.

7. Запобігання та зниження стресу

Супервізія/коучинг забезпечує особисту та професійну допомогу й підтримку, які уможливлюють розширення свободи дій супервізантів/клієнтів. Це запобігає та зменшує ризик дискомфорту і стресу та підвищує відновлюваність (resilience) у професійному контексті.

8. Професійний розвиток

Супервізія / коучинг — це частина процесів професіоналізації супервізантів. Супервізанти/клієнти отримують підтримку в процесі професійного росту.

9. Управління якістю

Супервізія /Коучинг підтримує або покращує професійну компетенцію особи та прояснює робочі процедури й стандарти в інтересах клієнтів.

10. Самоусвідомлення

Супервізія: Свідчить про те, що супервізанти розвивають усвідомлення себе, своїх установок і прагнень з метою працювати професійно. Самоусвідомлення досягають шляхом безперервного покращення навичок саморефлексії.

Коучинг: Вправляння у розумінні та змінюванні себе.

11. Благополуччя / Здоров’я

Супервізія забезпечує ментальну допомогу та поновлення енергії під час виснажливої роботи. Суттєвий аспект супервізії — визнавати та приймати почуття супервізантів, а також виявляти та піддавати рефлексії нездорові зразки поведінки. Супервізія — це спосіб піклуватися про своє здоров’я.

Коучинг відштовхується від припущення, що всі дії людини націлені на благополуччя. Благополуччя пов’язане з цілісністю, силою, навичками та потенціалом, внутрішньою мудрістю, особистим і професійним розвитком та відповідальністю. Коучинг може бути націлений на максимізацію особистого та професійного потенціалу клієнтів шляхом досягнення трансформацій на рівні переконань, цінностей, особистості й ідентичності.